Стрімко спадають сутінки у травні. Вечір. Задушливий сірий вечір. Он перша зірка, як твої очі, Сонечко моє. Дома , там, далеко на Вкраїні, теж вечоріє. Хтось чужий розстеляє тобі ліжечко і чужі руки вкладають тебе спати. Ти читаєш молитву… І я теж з тобою помолюся, щоб хоч хвилю, хоч у молитві побути душею з тобою. [...]
Залишити коментар!
